Орфоепія — це наука, що вивчає сукупність правил про літературну вимову.

Орфоепічні норми — це правила вимови голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у словах, словосполученнях і реченнях, правила вимови окремих граматичних форм, особливості вимови іншомовних слів, норми наголошування та інтонації.

Орфоепічний словник — словник, що містить у собі інформацію щодо правильної вимови слів та їх граматичних форм. Орфоепічний словник

Вимова голосних 

В українській мові є 6 голосних звуків: [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Кожен із них може опинитися в сильній чи слабкій позиції, тобто бути наголошеним чи ненаголошеним.

Потрапляючи в слабку позицію, голосні починають уподібнюватися до інших, сильніших.

Звуки [а], [о], [і] в усіх позиціях вимовляються виразно і чітко.
Із наближенням до інших звуків можуть вимовлятися [е], [и], [у].
У ненаголошеній позиції звук [е] наближається у вимові до [и], а [и]
— до [е]: [веисна́].
Ненаголошений [о] перед наголошеним складом з [у] та [і] може вимовлятися з незначним наближенням до [у]. У словах іншомовного походження такого наближення не відбувається: [додо́му], [поурі́г].
Після [й] ненаголошений [е] треба вимовляти з наближенням до [і]: миєш [ми́йеі іш].

Вимова приголосних

Шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] в українській мові тверді. Шиплячі звуки лише злегка пом’якшуються в положенні перед [і]. Шиплячі треба вимовляти як напівпом’якшені також і тоді, коли вони подовжуються: [н′іч], [узб’і́ч’:а].
Звук [в] вимовляється дзвінко, ніколи не замінюється глухим у кінці слова та перед глухими, не переходить у [ф]. Після голосних у кінці складів і перед приголосними та в кінці слова вимовляється як [ỹ]: [в’і́теир], [шоỹк].

Звуки [дж], [дз] вимовляються злито, як один неподільний звук. Якщо [д] і [з] або [д] і [ж] належать до різних значущих частин слова, їх слід вимовляти як окремі звуки: [кукуру́д͡за], [п’іджиеви́тие].

Глухий приголосний перед дзвінким також стає дзвінким (уподібнюється), а дзвінкий приголосний перед глухим не уподібнюється до нього: боротьба – [бородˊба́], вокзал – [воґза́л], кісьба – [к’ізˊба́], футбол – [фудбо́л], отже – [о́дже].

Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови: легко – [ле́хко], вогко – [во́хко], нігті – [нˊі́хтˊі], кігті – [кʼі́хтˊі], дігтяр – [дˊіхтˊа́р], дьогтю – [дˊо́хтˊу], бігцем – [бʼіхце́м]. Ці слова потрібно запам’ятати.

У префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказа́ти], розсипати – [роc:и́пати], безпечний – [беспе́чний]. Однак при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

Уподібнення префікса з- перед к, п, т, х, ф («КаФе ПТаХ») відбита і на письмі: з + казати → сказати, з + фотографувати → сфотографувати, з + питати → спитати, з + терти → стерти, з + хотіти → схотіти.

Тверді передньоязикові [д, т, з, с, дз, ц, л, н] («Де ти з’їси ці лини») пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи: пісня – [п’і́сʹнʹа], літня – [лʹі́тʹнʹа], дні – [дʹнʹі], могутні – [моугýтʹнʹі], кузня – [кýзʹнʹа], хатні – [хáтʹнʹі], cьогодні – [сˊого́д΄н΄і], тліти – [т΄л΄і́ти].

Свистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] («мавпа Буф») мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’і́р] і [з΄в’і́р], [см’і́х] і [с΄м’і́х], [св’і́т] і [с΄в’і́т], [цв’а́х] і [ц΄в’а́х], [цв’і́т] і [ц΄в’і́т], [св’а́то] і [с΄в’а́то], [дзв’íн] і [дзʹв’íн].

Шиплячі й свистячі утворюють пари [ш] — [c], [с΄]; [ч] — [ц], [ц΄]; [ж] — [з], [з΄]; [дж] — [дз], [дз΄].

Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.

Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
с + ш — [ш:]: винісши – [ви́нˊіш:и]
з + ж — [ж:]: зжати – [ж:а́ти]
з + ш у середині слова — [жш]: безшумний – [беижшу́мний]
з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити – [ш:и́ти]

з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [беижчи́нство]
з + ч на початку слова — [шч]: зчепити – [шчеипи́тие]
з + дж — [ждж]: з джерела – [жджеиреила́]

Шиплячі приголосні перед свистячими вимовляються як парні їм свистячі.

Шиплячий + свистячий → свистячий + свистячий:
ш + с΄ — [с΄:]: милуєшся – [миелу́йеис:а]
ж + с΄ — [з΄с΄]: поріжся – [поурˊі́зˊсˊа]
ч + с΄ — [ц΄с΄]: мучся – [муцˊсˊа]
ш + ц΄ — [с΄ц΄]: дошці – [до́сˊцˊі]
ж + ц΄ — [з΄ц΄]: мережці – [меире́зˊцˊі]
ч + ц΄ — [ц΄:]: качці – [ка́цˊ:і]
т + с — [ц]: братство – [брáцтво]
тˊ + сˊ— [цˊ:]: учіться – [уч’і́цˊ:a]
т + ц — [ц:]: коритце – [кори́ц:еи]
т + ч — [ч:]: вотчина – [вóч:иена]
т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багáчшатие]
т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багáч:атие]


Остання зміна: Tuesday 23 July 2024 20:26 PM