Українська після 10 класу 10_3

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. Вони відрізняються лише відтінками значення, стилістичним забарвленням, можливістю поєднуватися з іншими словами. 

Синоніми можуть бути й тотожними за значенням: процент – відсоток.

Синоніми складають синонімічний ряд, згрупований навколо головного слова, яке й виражає основне лексичне значення. 

Одна з важливих функцій синонімів — уникнення повторень (тавтології).

Синоніми завжди виражаються однією частиною мови.

Лексичні синоніми — це різні слова, що здебільшого належать до однієї частини мови й виражають однакове або близьке значення.

Фразеологічні синоніми — це варіанти фразеологізмів на позначення того самого поняття: обоє рябоє – одного поля ягоди.

На ґрунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичні, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови. Наприклад: йти — іти, імовірно — ймовірно.

Лексичні антоніми — слова, протилежні за значенням. Вони належать до однієї частини мови та обʼєднуються не в ряди, а в пари: день – ніч, холодно – спекотно, говорити – мовчати.

Загальновживані антоніми мають протилежне значення, незважаючи на сферу використання; контекстуальні ж набувають протилежного значення тільки в контексті внаслідок переносного вживання слова.

Фразеологічні антоніми — фразеологізми, що мають протилежне значення до нейтрального слова або іншого сталого вислову: не нюхати пороху – стріляний горобець.

Не можуть бути антонімами:

1) конкретні поняття, бо не можуть змінювати своє значення на протилежне;

2) відносні прикметники: дерев’яний, мідний;

3) деякі дієслова: лагодити, копати, читати, співати, виконувати.