Наукова студія
Односкладними називаються речення з одним головним членом. Прості односкладні речення поділяють на два типи:
1. з головним членом у формі присудка (Заберуть тебе додому з полонини);
2. з головним членом у формі підмета (Розлогі верби. Затишок і тіні).
Означено-особовими називають односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану певною особою. Головним членом у таких реченнях виступають дієслова 1-ї, 2-ї особи теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу. В них є чітка вказівка на особу. На цю особу (я, ми, ти, ви) буде вказувати закінчення дієслова присудка. Наприклад: Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море (Т. Шевченко); Не спокушайте мене гласністю (Л. Костенко).
Означено-особові речення часто використовують для вираження наказів, прохань, побажань та закликів. Вони притаманні розмовному та художньому стилям мовлення.
Узагальнено-особовими називають односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу. Головним членом у таких реченнях виступає дієслово у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу дійсного або наказового способу, рідше в інших формах. Наприклад: Любиш поганяти, люби й коня годувати (Нар. творчість).
Основне призначення узагальнено-особових речень — образне вираження загальних суджень, узагальнень, тому особливого поширення вони набули в народній творчості (прислівʼя, приказки, загадки, казки).
Щоб
простіше було визначити вид односкладного речення, можна спробувати підставити
в нього займенники відповідної особи в ролі підмета. Для означено-особового
речення це будуть займенники я, ти, ми, ви, для
неозначено-особового — займенник вони. Наприклад: Чекаю твоєї відповіді. — (Я) чекаю твоєї відповіді; Мені розповіли нещодавно цікаву історію. — (Вони) мені розповіли нещодавно цікаву історію.
Односкладні речення потрібно відрізняти від двоскладних неповних із пропущеним підметом. У таких
реченнях присудок виражений
дієсловом у формі 3-ої особи однини теперішнього
й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Підмет можна відновити з попереднього речення або підставити
займенники він, вона, воно:
Микола виконує вправи. Підкреслює граматичну основу і другорядні члени речення.