Сполучник — службова частина мови, що поєднує частини складного речення або ж однорідні члени речення.
Приклад: Андрійко планує поїхати на Львівщину й відвідати місцеві замки та палаци.



Перше, що варто пам’ятати: сполучники пишемо разом, тоді як однозвучні слова — окремо. 


Щоб перевірити себе, замінюйте сполучники синонімічними. Якщо ви не можете цього зробити — ймовірно, це однозвучне слово. Порівняймо:


Сполучники:
  • можна замінити сполучниками-синонімами;
  • не мають лексичного значення;
  • не відповідають на запитання;
  • не є членами речення.
Однозвучні слова:
  • не можна замінити синонімами;
  • мають лексичне значення;
  • відповідають на запитання;
  • є членами речення.


Приклад:
Сполучник: Іванка планує відвідати Олеський замок, проте (але) переймається, щоб була гарна погода.
Однозвучні слова: Іванка дізналася про те (про що?), що за легендою у стінах Олеського замку захований скарб.






Остання зміна: Thursday 4 July 2024 11:36 AM