Наукова студія
Умови завершення
Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, прохання, наказ, благання тощо.
Форми наказового способу дієслів мають такі закінчення:
Знак м’якшення у дієсловах наказового способу.
Знак м’якшення у дієсловах наказового способу пишеться лише тоді, коли приголосний у вимові звучить м’яко, виразно.
Приклад:
Сядь – сядьмо – сядьте, стань – станьмо – станьте, злазь – злазьмо – злазьте.
Після букв п, в, ч та р м’який знак не пишеться.
Приклад:
Сип — сипмо — сипте, став — ставмо — ставте, клич — кличмо — кличте, вдар — вдармо — вдарте.
Зверни увагу!
Зверни увагу!
Іноді один спосіб дієслова вживають у значенні іншого: Може, ти б присів на хвилинку? (умовний спосіб у значенні наказового).
У значенні наказового способу може бути й інфінітив: Підняти вітрила!
Творення умовного способу.

Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би (б).
Дієслово минулого часу + частки би (б) = дієслово умовного способу.
Частку пишуть окремо від дієслів, при цьому після голосного вживаємо б, а після приголосного — би.
Приклад:
Cпівав би, співала б, співали б.
Частка би (б) може стояти:
після дієслова: Чи жила б Україна без кобзи-бандури? (І. Коваленко);
перед дієсловом: Він би робив, та рукава болять (Народна творчість);
може бути відділена від дієслова іншими словами: Я б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків! (Л. Рубан).
Остання зміна: Thursday 27 June 2024 16:29 PM