Українська після 4 класу 4_10

Пригадаймо частини мови.

Іменник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет чи явище і відповідає на питання хто? або що?

Рід іменника виражається в трьох значеннях: чоловічий рід (він, мій): місяць, ананас, журавель; жіночий рід (вона, моя): сумка, вчителька, книгарня; середній рід (воно, моє): кошеня, вухо, сонце.

Значення роду необхідно іменнику для правильного його граматичного зв’язку з прикметниками, займенниками та дієсловами.

Число іменника виявляється в однині та множині. Іменники, що називають один предмет, уживаються в однині: книга, дорога, рушник. Іменники, що називають два і більше предметів, уживаються у множині: океани, держави, пісні.
В українській мові є сім відмінків: називний (хто? що?), родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?), орудний (ким? чим?), місцевий (на кому? на чому?) і кличний.

Прикметник — це самостійна частина мови, яка вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? (деревʼяний, срібне, молода).

Зауваж, що прикметник вказує на ознаку предмета, який називає іменник. Тому іменник з прикметником узгоджується в роді, числі та відмінку (золота осінь, золотої осені).

Прикметники змінюються за родами, відмінками й числами.

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на предмет, його ознаку або кількість, але не називає його (мій, собі, він, той).

Займенники замінюють іменники, прикметники або числівники, тому відповідають на такі ж питання, як ці частини мови:
(яка?) найближча — та;
(що?) сонце — воно;
(чия?) Софіїна — її;
(скільки?) десять — стільки.
Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, ще й за родами та числами.

Дієслово — це самостійна частина мови, яка означає дію предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робила? що зробить? (писати, писала, пише).

Числівник — це самостійна частина мови, яка вказує на кількість предметів або порядок предметів при лічбі та відповідає на питання скільки? або котрий?