Українська після 4 класу 4_10

Узагальнюємо знання про апостроф

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

Після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня.

Щоб запам’ятати це правило, пригадай, як звуть мавпу :)

М а В П а   Б у Ф

Приклади: 

солов’їний, м’ята, п’ятниця, п’ю, б’ється, в’яз, ім’я, В’ячеслав.

Після літери р, що позначає твердий приголосний звук:

Мар’ян, бур’ян, пір’я, бар’єр, матір’ю, пір’їна 

            або якщо р стоїть перед б, п, в, м, ф:

черв’як, верф´ю, торф’яний. 

Апостроф пишеться після префіксів, що закінчуються на приголосний звук:   

під’їзд, без’язикий, від’єднати, з’ясувати, над’їдений, над’ярусний.

           Якщо приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф теж ставиться: 

зв’язок, підв’ялити, обм’яклий, розв’ючувати.

Після к у слові Лук’ян і похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янчик, Лук’янівка тощо.

Апостроф не пишеться:

свято, морквяний, мавпячий, цвях, Святослав, дзвякнути, тьмяний.

Українська мова уникає збігу трьох приголосних, тому якщо в таких словах поставити апостроф, то потрібно буде вимовляти підряд три приголосних звуки, і слово стане немилозвучним.