Наукова студія
Сполучник — службова частина мови, що поєднує частини складного речення або ж однорідні члени речення.
Приклад: Андрійко планує поїхати на Львівщину й відвідати місцеві замки та палаци.
Перше, що варто пам’ятати: сполучники пишемо разом, тоді як однозвучні слова — окремо.
Перше, що варто пам’ятати: сполучники пишемо разом, тоді як однозвучні слова — окремо.
Щоб перевірити себе, замінюйте сполучники синонімічними. Якщо ви не можете цього зробити — ймовірно, це однозвучне слово. Порівняймо:
Сполучники:
- можна замінити сполучниками-синонімами;
- не мають лексичного значення;
- не відповідають на запитання;
- не є членами речення.
Однозвучні слова:
- не можна замінити синонімами;
- мають лексичне значення;
- відповідають на запитання;
- є членами речення.
Приклад:
Сполучник: Іванка планує відвідати Олеський замок, проте (але) переймається, щоб була гарна погода.
Однозвучні слова: Іванка дізналася про те (про що?), що за легендою у стінах Олеського замку захований скарб.
Background Colour
Font Face
Font Kerning
Font Size
Image Visibility
Letter Spacing
Line Height
Link Highlight
Text Colour