Узагальнюємо знання про текст та його будову

Текст – це група речень, об’єднаних темою та головною думкою.

Речення в тексті розташовані в послідовності, яка потрібна для розкриття теми.
Речення тільки висловлює якусь думку. Висловлена ж у тексті думка має розвиток за 
рахунок того, що кожне речення до вже відомого додає щось нове





Лови хитрик від метелика! Щоб вдало сформулювати зачин тексту, дай відповіді на такі питання:

Хто герой/героїня тексту?

Де і коли відбувається подія в тексті?


Кожну змістовну частину тексту пишуть з абзацу. Абзац — це відступ у новому рядку тексту. 


Антоніми — це слова, що мають протилежне лексичне значення, указують на протилежні дії, ознаки, явища, поняття.

Антоніми завжди виступають парами і є словами однієї частини мови: верх — низ (іменник); лінивий — роботящий (прикметник); угору —  униз (прислівник), з — на (у) (прийменник).

Слово в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось (предмета, дії, ознаки). Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. 
Глибока криниця — пряме значення.
Глибока думка — переносне значення.

Загальні назви — це назви, що даються багатьом предметам. Загальні назви пишуться з малої букви. Наприклад: місто, село, театр.

Прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, назви країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів — це власні назви. Власні назви пишуться з великої букви. Наприклад: Шевченко, Київ, Дніпро, Карпати.

Слово з двома і більше лексичними значеннями називають багатозначним. Такі слова називають явища, предмети, ознаки, у чомусь схожі між собою.